Онкомаркер або пухлинний маркер — це певна субстанція, що асоціюється з злоякісним або доброякісним новоутворенням та ідентифікується в плазмі крові, сечі або інших біологічних тканинах, клітинах або рідинах організму в кількостях, що відмінні від фізіологічних. Існує багато різних маркерів пухлин, за допомогою яких можна визначити той чи інший неопластичний процесс. Переважна більшість маркерів використовується для діагностики злоякісних новоутворень.
Підготовка:
Альфа-фетопротеїн (АФП як онкомаркер ) - дуже високі рівні АФП виявляються у пацієнтів з гермінативними пухлинами яєчок, яєчників або екстрагонадними новоутвореннями. Найбільш адекватно оцінювати не тільки рівні АФП, але і ХГЧ у даній категорії пацієнтів.
Рівень АФП значно підвищується при гепатоцелюлярної карциноми, метастазах пухлин іншої локалізації в печінку: у комплексі з РЕА використовується для диференціальної діагностики первинності пухлинного процесу в печінці. Необхідно при інтерпретації підвищених рівнів враховувати можливе тимчасове підвищення при доброякісних захворюваннях печінки, процеси регенерації.
НЕ4 - онкомаркер, який застосовується для скринінгової діагностики та контролю ефективності лікування пухлин яєчників.Дослівний переклад назви аналізу - «людський білок придатків яєчка», це пов'язано з тим, що вперше білок був виявлений в придатках яєчок у чоловіків. Надалі вдалося виявити білок і в деяких інших тканинах організму, включаючи легені.
Онкомаркер яєчників (СА 125) — це дослідження на наявність специфічних білків (маркерів) в крові, що виробляються злоякісними клітинами пухлини яєчників. Даний аналіз використовується при діагностиці раку яєчника, його рецидивів.
Індекс ROMA — Прогностичний індекс ризику злоякісного процесу в яєчниках.Розрахунок Індексу ROMA проводиться на підставі рівня показників HE4 і CA125 з урахуванням менопаузального статусу пацієнтки (репродуктивного віку або в постменопаузі).Індекс ROMа дозволяє з найбільшою ймовірністю (в порівнянні з окремо взятими тестами: НЕ4 і СА 125) оцінити ризик наявності епітеліального раку яєчників у жінок в періоди пре- або постменопаузи
Хоріонічний гонадотропін (Бета-ХГЛ, онкомаркер тромбопластичних пухлин) - окрім вагітності, тест на ХГЛ застосовують як показник наявності пухлин трофобластної тканини, яєчників та семенників, які продукують ХГЛ.
Онкомаркер молочної залози (СА 15-3) допомогає визначити наявність злоякісних утворень і відрізнити їх від доброякісних. Головним чином СА 15-3 тестують задля спостереження за протіканням захворювання та ефективністю лікування раку молочної залози.Решта онкозахворюваннь (карцинома яєчників, шийки матки та ендометрія) підвищену концентрацію СА 15-3 можуть дати лише на відтермінованих стадіях розвитку.Окрім раку молочної залоз та його рецидивів, СА 15-3 застосовують для спостереження раку легень.Діагностична цінність тесту збільшується за умови поєднання з РЕА (тест на раково-ембріональний антиген).Іноді відображується невелике підвищення показника тесту за наявності цирозу печінки.
Онкомаркер СА 19-9 — це специфічний антиген, який продукується клітинами епітелію ШКТ (шлунково-кишкового тракту). У людини, що не має онкологічного захворювання, норма СА 19-9 складає 0-10 Ед/мл. У чоловіків і у жінок вона однакова. Якщо показник трохи підвищений, то це може бути ознакою наявності непухлинних захворювань - запальні процеси ШКТ, доброякісні утворення.
Простат-специфічний антиген загальний (ПСА загальний) - це один з найважливіших діагностичних ознак захворювань передміхурової залози. Він являє собою речовину білкової природи, що виділяється клітинами передміхурової залози. Функція ПСА в нормі полягає в розрідженні сперми після сім'явипорскування. Велика частина ПСА виводиться з організму чоловіка спермою, проте дуже незначна частина його потрапляє в кров, що визначається за допомогою особливих тестів. ПСА може знаходиться в крові як у вільному вигляді, так і в зв'язаному.
Простат-специфічний антиген вільний (ПСА вільний) - простатоспецифічний антиген є маркером стану тканини передміхурової залози. Це глікопротеїн, що виробляється епітеліальними клітинами канальців простати. Є компонентом секрету передміхурової залози, функцією якого є розщеплення великих білкових молекул на менші. Завдяки цьому він знижує в'язкість сім'яної рідини та підвищує рухливість сперматозоїдів. Найголовніша імунореактивна форма ПСА – ПСА, що зв'язаний з альфа-1-антихімотрипсином. Друга імунореактивна форма – це вільний ПСА, а третя – ПСА, що зв'язаний з альфа-2-макроглобуліном (не визначається імуноферментними методами). Сума цих показників відображає рівень загального простатоспецифічного антигену. Лабораторне визначення ПСА використовується для моніторингу та контролю ефективності лікування злоякісних новоутворень у передміхуровій залозі. Суттєве зниження рівня ПСА є показником ефективної терапії. Також за його допомогою можна своєчасно виявити рецидив захворювання.
Співвідношення ПСА вільного до ПСА загального - ПСА (простатичний специфічний антиген) у сироватці крові знаходиться у двох формах: вільній та зв’язаній із різноманітними антипротеазами.Рівень вільного ПСА змінюється у залежності від індивідуальних особливостей організму і залежить від виду захворювання передміхурової залози. Вміст вільної форми складає близько 10% від загальної кількості ПСА.Якщо наявний рак передміхурової залози, у клітинах пухлини підвищується виріб ПСА, збільшується кількість зв’язаної фракції та зменшується кількість вільної форми.
Раково – ембріональний антиген (РЕА) є пухлинно-ембріональним антигеном, виробляється в тканинах травного тракту ембріона і плоду. Після народження дитини синтез його пригнічується, тому, в сироватці здорових дорослих він практично не визначається. РЕА може підвищуватися при раку кишківника, шлунку, підшлункової залози, молочної залози, легенів, простати, яєчників, при метастазах раку різного походження в печінку та кістки. Також можливе зростання рівню РЕА при різних запальних і аутоімунних захворюваннях, у курців. На етапі діагностики онкозахворювань РЕА застосовується лише як додатковий метод, більш ефективне його використання для контролю ефективності лікування.