Урогенітальні інфекції — це ті ж інфекції сечовивідних шляхів, а також запальні захворювання статевих органів. Інфекції вражають сечостатеві органи, що призводить до їх запалення. Основними факторами ураження є вірусні, бактеріальні та грибкові захворювання.Це захворювання дуже поширене по всій планеті тому, що передається при статевих контактах, при незахищеному статевому контакті якщо чоловік або жінка були інфіковані. Урогенітальні інфекції – це і умовно-патогенні інфекції, які дуже часто виникають в організмі. Якщо запускати і не лікувати інфекції сечостатевих органів, можливе виникнення хронічних захворювань. Не своєчасне діагностування хвороби призведе до ускладнень. Як у чоловіків так і у жінок зустрічаються урогенітальні інфекції, але частіше все ж виникають у жінок, за будовою сечостатевої системи жінки більше страждають.
Підготовка:
Антитіла Ig G до Chlamydia Trachomatis – це бактеріальне інфекційне захворювання системного характеру з переважно підгострим або хронічним перебігом. Характеризується ураженням епітелію слизових оболонок (статевих органів, очей, органів дихальної системи). З'являються через 15 - 20 днів після потрапляння в організм Chlamydia trachomatis. Тривало циркулюючі IgG вказують на перенесену хламідійну інфекцію. Це специфічні, високоактивні антитіла, однак стійкого імунітету проти хламідій вони не забезпечують. IgG зберігаються протягом декількох років, іноді навіть довічно. Титр IgG знижується при лікуванні і затихання процесу, при реактивації титр наростає, іноді в чотири рази.
Антитіла Ig G до Ureaplasma urealiticum – цей аналіз дозволяє визначити, чи є в крові людини антитіла до збудника урогенітального уреаплазмозу. Це один з декількох видів уреаплазм, які входять до складу умовно патогенної мікрофлори людського організму. Інфікування уреаплазмою відбувається статевим шляхом, також можливе зараження дитини від матері під час пологів. Уреаплазма надзвичайно широко поширена, за різними оцінками вона присутня в організмі 40-70% жінок репродуктивного віку, у чоловіків інфекція діагностується рідше.
Антитіла Ig G до Trichomonas vaginalis - це показник гуморальної імунної відповіді, що відображає ймовірність поточної, хронічної або колишньої інфекції. Інфікування Trichomonas vaginalis викликає розвиток імунної відповіді з появою в крові специфічних антитіл до антигенів збудника - IgG. Вони не забезпечують повноцінного захисту від збудника, але свідчать про поточну або перенесену в минулому інфекцію. Основними методами лабораторного підтвердження трихомоніазу є мікроскопічне дослідження мазка, мікробіологічний посів і ПЦР-тестування. Але, оскільки чутливість цих тестів варіює залежно від особливостей інфекційного процесу і техніки взяття матеріалу, їх доцільно доповнити серологічним дослідженням, позитивні результати якого свідчать на користь імовірності хронічної інфекції цим найпростішим.